Ольга Стефанішина підбила підсумки Глобальної кліматичної конференції COP26 для України
Сьогодні, 22 листопада Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина взяла участь у двох заходах, присвячених підбиттю підсумків міжнародної кліматичної конференції у Глазго (COP26), а саме у презентації «Результати кліматичних переговорів для України» та круглому столі «Життя після Глазго. Висновки після події, наступні кроки спільноти щодо зміни клімату».
Під час заходів обговорювали основні рішення, ухвалені на Глобальній кліматичній конференції СОР26, наступні кроки для їхнього виконання, а також вплив таких рішень на розвиток України.
«Офіційна делегація від України, яку я мала честь очолювати, разом з експертним середовищем, громадянським суспільством та представниками бізнесу брала активну участь в обговореннях, щоби українські інтереси та наша позиція була представлена на максимальній кількості заходів, які відбувалися в межах COP26, – зазначила Ольга Стефанішина. – Першочергово для нас було важливим закріплення принципів рівності країн, тобто однакове ставлення до всіх країн, коли йдеться про формат звітності».
Важливим блоком перемовин стало фінансування зеленого переходу. У результаті переговорів було домовлено, що Україна продовжуватиме отримувати інституційну підтримку та збереже доступ до Глобального екологічного фонду. Протягом наступного року, до СОР27, заплановано опрацювати питання ширшого доступу до фінансів, зокрема до Зеленого кліматичного фонду, а також налагодження співпраці на двосторонньому рівні з ключовими партнерами України та міжнародними фінансовими інституціями для залучення фінансування на досягнення цілей другого о Національно визначеного внеску України до Паризької угоди.
Україна задекларувала в рішенні про Національно визначений внесок (НВВ) до Паризької Угоди, що скорочення викидів до 35% порівняно з 1990 роком потребуватиме додаткових ресурсів обсягом приблизно 10 млрд євро на рік до 2030 року.
«Нам потрібно пріоритезувати регіональні домовленості, тобто двосторонні домовленості з іншими країнами, зокрема для достатнього фінансового забезпечення досягнення такої амбітної мети в межах Паризької Угоди, – наголосила Ольга Стефанішина. – Я буду ініціювати спільні фінансові проєкти з Європейським Союзом, Великою Британією, Сполученими Штатами Америки щодо мобілізації ресурсів для різних задач на виконання НВВ: від справедливого вугільного переходу до підтримки альтернативних джерел енергії та розвитку нових напрямів відновлювальної енергетики».
Окрім того, Віцепрем’єр-міністерка поінформувала, що українська позиція також відображена в ухваленому рішенні щодо звітності про виконання цілей, за яким країни подаватимуть НВВ кожні 5 років на наступні 10 років. Тобто у 2025 році – НВВ з кінцевим терміном 2035 рік, у 2030 році – з терміном 2040 рік, і т.д. Це важливо для забезпечення прозорості та порівнюваності інформації.
