Департамент інформаційної діяльності
та комунікацій з громадськістю

Полтавської обласної державної адміністрації

Для осіб із порушенням зору

Полтавщина – лідер із реорганізації медичних закладів, –  МОЗ

1 січня 2020 року всі медичні заклади, що надають спеціалізовану медичну допомогу, перейдуть на оплати за договорами з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Для цього вони мають відповідати кільком вимогам, перша з яких — реорганізуватись у комунальні некомерційні підприємства.

Невідомий об'єктРозповідаємо, якою є ситуація у різних областях і чому місцева влада не має зволікати з автономізацією лікарень.

Як автономізуються лікарні за областями

Зараз ситуація з реорганізацією лікарень в країні нерівномірна. Лідером із реорганізації закладів є Полтавщина — 85% спеціалізованих закладів вже змінили свій статус на комунальні некомерційні підприємства (КНП). На другому місці Харківська область — 80% медзакладів автономізовані. За ними Волинська (75%), Рівненська (73%) та Львівська області (68%). Шість областей України перетворили у комунальні некомерційні підприємства більше 50% своїх лікарень. 

Найменше закладів реорганізовано у Луганській області — 10% та на Закарпатті — 13%. Наступна в «антирейтингу» — Івано-Франківська область, де мають статус комунальних некомерційних підприємств лише 23% закладів. 

У Херсонській області на КНП перетворені лише 29% лікарень, а в процесі — 12%. Якщо найближчі тижні місцеві ради Херсонської області не розпочнуть процес автономізації, існує великий ризик, що 59% лікарень цієї області не встигнуть стати КНП і підписати договір з Національною службою здоров’я до кінця року.

Що буде з медзакладами, які не укладуть договір із Національною службою здоров'я

Оскільки отримувати кошти у 2020 році медичні заклади зможуть тільки за договорами з Національною службою здоров’я, лікарні, які не реорганізуються і не підпишуть договір, не зможуть отримувати фінансування із державного бюджету. Такі медзаклади будуть змушені утримуватися з інших джерел — наприклад, із місцевих бюджетів.

Так само цей принцип працював при перетворенні медзакладів первинки. З січня 2019 року медична субвенція не передбачена для медичних закладів, де працюють сімейні лікарі, терапевти і педіатри. Там, де зволікали з підготовкою медзакладів до переходу на оплати за договорами з Національною службою здоров’я і не провели автономізацію вчасно, довелося перші місяці 2019 року фінансувати медзаклади первинної меддопомоги із місцевого бюджету.  

Депутати місцевих рад не скасують виконання Закону “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування”, і кошти на утримання не реорганізованих медзакладів без договорів з НСЗУ з січня 2020 року доведеться відшукувати в місцевому бюджеті.

Як пройти реорганізацію: механізм і методичні рекомендації

Механізм автономізації детально описаний на сайті МОЗ України

Процедура реорганізації триває близько 6 місяців. Тому  ухвалити рішення про автономізацію лікарень місцеві ради мають уже на найближчій сесії.

Щоб уникнути помилок при реорганізації, ознайомтесь із відповідями на найпоширеніші питання.

Методичні рекомендації допоможуть провести реорганізацію в оптимальний строк. 

Нагадаємо, з 2018 року модель оплат за принципом «гроші йдуть за пацієнтом» працює на рівні первинної медичної допомоги. Усі комунальні медзаклади, де працюють сімейні лікарі, терапевти і педіатри, вже мають договори з Національною службою здоров’я.

Досі заклади спеціалізованої допомоги фінансувалися з медичної субвенції. З 2020 року тут також запрацює модель фінансування Національної служби здоров’я. Заклади отримуватимиуть оплати за надані медичні послуги в межах програми медичних гарантій (гарантованого пакету медичних послуг) за договорами з НСЗУ. Лікарні самостійно розпоряджатимуться заробленими коштами, зможуть оптимізувати свою роботу і переглянути зарплати медиків.

Міністерство охорони здоров'я України

СТОРІНКА ДЕПАРТАМЕНТУ У FACEBOOK

Відео youtube Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ПОлтавської облдержадміністрації
oda-ban2.png
oblrada2.png
ghestova_mova.jpg

АВТОРИЗАЦІЯ

other-tasks-metro-icon-1.png

Основні завдання Департаменту

  • забезпечення реалізації державної політики у сфері інформації, комунікацій з громадськістю;
  • сприяння реалізації конституційного права громадян на свободу слова та безперешкодній діяльності засобів масової інформації;
  • участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері інформації і видавничої справи з метою повнішого задоволення потреби населення області в інформаційній та видавничій продукції;
  • здійснення заходів щодо розвитку інформаційного простору та інформаційної інфраструктури області;
  • аналіз і прогнозування суспільно-політичних процесів у регіоні;
  • проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики;
  • сприяння місцевим органам виконавчої влади у забезпеченні взаємодії з політичними партіями та громадськими організаціями.
© 2018 Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської обласної державної адміністрації. Матеріали на сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International license , якщо не вказано іншого. https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/deed.uk