Сьогодні в обласному центрі відбулося театралізоване автентичне мистецьке свято «День гуцульської культури», в якому взяли участь творчі колективи, майстри декоративно-ужиткового мистецтва Верховинського району Івано-Франківської області. 164 представники Гуцульщини приїхали до Полтави, аби продемонструвати свої традиції.
Перед стартом яскравого дійства на Театральній площі у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського організатори заходу – голова обласної державної адміністрації Валерій Головко, народний депутат України, голова Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України Микола Княжицький і голова Верховинської районної ради Івано-Франківської області Іван Шкіндюк – поспілкувалися з представниками медіа на тематичній прес-конференції. Валерій Головко й Іван Шкіндюк підписали угоду про партнерську співпрацю між регіонами задля розширення й поглиблення дружніх, партнерських відносин щодо забезпечення розвитку територіальних громад Верховинського району й Полтавської області.
– Автентичність українців дуже широка. І в цьому краса нашого народу. Ми зі сходу до заходу, з півночі до півдня, з одного боку, різні за культурними традиціями, історією, але, з іншого боку, єдині, бо живемо у вільній Україні. Такі заходи, як сьогодні, додають впевненості, що ніколи в житті зворотного процесу роз’єднання не відбудеться, – зазначив Валерій Головко. – Знаково, що «Дні гуцульської культури» відбуваються у центрі України, в її духовній столиці – Полтаві. Наша співпраця – запорука єдності, незламності й розвитку. Полтавщина – благодатний край, який завжди щиро зустрічав і зустрічає друзів. Дуже приємно, що представники Гуцульщини нині завітали до нас. Це перший крок до співпраці. Минулого року з головою Полтавської обласної ради Олександром Біленьким ми розпочали міжрайонний обмін мистецькими колективами, що дало хороший результат. Думаю, міжрегіональний обмін принесе нам лише позитив. Маємо більше пізнавати один одного, цікавитися, як і чим живуть інші регіони України. Це об’єднує.
Микола Княжицький розповів про Верховинський район. Зокрема зазначив, що найвищий в Україні гірський масив Чорногора знаходиться на його території. У цей район понад дванадцять років щоліта приїздив Іван Франко. Постійно відвідував той край і Михайло Грушевський. На Верховинщині лікувалася Леся Українка. Харків’янин Гнат Хоткевич переїхав туди жити, а в селі Красноїлля створив гуцульський театр, який у першій половині ХХ століття дивував постановками Австро-Угорську й Російську імперії. Лесь Курбас мріяв зіграти в цьому театрі. Сергій Параджанов за твором Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків», події якого відбувалися у Криворівні на Верховинщині, зняв однойменний фільм, що став однією з найвідоміших українських кінокартин.
– Верховинський край – християнський. Водночас він живе магією гір, річок і радий бачити кожного в Карпатах. Сьогодні на сцені в Полтаві грають актори, які є онуками тих, хто працював у театрі на початку ХХ століття, – додав Микола Княжицький. – Концерти верховинців уже відбулися в Івано-Франківську та Львові. На черзі – Чернівці. Ведуться перемовини з Миколаєвом і Харковом. Відповідний культурний обмін між областями набрав обертів особливо після старту реформи децентралізації, розвитку місцевих громад. Такі зв’язки є дуже важливими. Комітет, який очолюю, і Міністерство культури України всіляко сприяють, щоб подібні обміни відбувалися частіше й їх було більше.
– Полтава – культурний і духовний центр України. Тут народилася й утвердилася наша українська мова. Ми зі славних гір приїхали сюди, щоб принести й показати ту самобутню культуру, яка збереглася ще з Київської Русі. Налагодили дружні зв’язки між Полтавською й Івано-Франківською областями. Вони передбачають культурний обмін, туристичний відпочинок. Разом гуртуватимемося й робитимемо гарну справу для наших регіонів, об’єднання України, її зміцнення, її майбутнього. Чим більше пізнаватимемо один одного, знатимемо нашу історію, традиції, цінуватимемо й поважатимемо один одного, тим будемо ціліснішими, міцнішими, сильнішими і єдиними, – зазначив Іван Шкіндюк.
На початку мистецького свята архієпископ Полтавський і Кременчуцький УПЦ КП Федір і священик УАПЦ отець Ігор Литвин звершили молитву за полеглих за Україну й благословили присутніх на заході.
– Сьогоднішнім дійством показуємо, що Україна єдина, що ми один народ і маємо спільні цінності. Серед них насамперед наша мова, державність, віра, яку прийняли усім серцем наші предки. Ця віра, християнська, православна, витворила українську культуру, настільки переплелася з побутовим життям, уподобаннями і прагненнями людей, що стала невід’ємною частиною української душі. Нині переживаємо нелегкий час, та коли дивимося на історію нашої держави, то розуміємо, що легко нам не було ніколи. Маємо гуртуватися, просити в Бога благословення й творити свою державу, єднатися. Як писав Іван Франко: «Не пора, не пора, не пора в рідну хату вносити роздор! Хай пропаде незгоди проклята мара! Під Украйни єднаймось прапор!». В Україні наразі проходять важливі історичні процеси. Зокрема зрушилося питання утворення помісної церкви в Україні. Якщо Господь благословить і ми будемо єдині в цьому, подолаємо всі перешкоди, то створимо одну Українську Православну Церкву, яка увійде у сім’ю православних церков світу, об’єднає наш народ, служитиме йому, – звернувся до присутніх на заході владика Федір.
У межах презентації гуцульської автентичної культури полтавці й гості обласного центру мали змогу побачити мистецтво Верховинщини – гуцульську співанку, запальні народні танці, гуцульське весілля, троїстих музик, театральне дійство, показ автентичної гуцульської убирі (одягу). Поряд зі сценою на Театральній площі розрослося містечко майстрів. Народні умільці привезли полтавцям вироби декоративно-ужиткового мистецтва, вишивки, ткацтва, кушнірства, бісероплетіння, писанкарства, кераміку, домашні сири, наливки й вина, меди й трав’яні збори. Пробували краяни й на трембітах грати. Купували на згадку про гуцульське дійство сувеніри.
Як розповів Валерій Головко, наступного року полтавці побувають із відповідним візитом на Івано-Франківщині, де презентуватимуть свій край. Крім того, діти з Полтавської області їздитимуть на відпочинок на Гуцульщину.