У селі Пронозівка Градизької територіальної громади провели семінар, на якому розглянули стан і перспективи розвитку зрошувального землеробства на Полтавщині.

У заході взяли участь заступник голови облдержадміністрації Євген Греков, директор Департаменту агропромислового розвитку ОДА Сергій Фролов, його заступник Олег Палій, в.о. начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області Ірина Таран, сільгоспвиробники, які займаються зрошувальним землеробством чи які планують його застосовувати у своїй діяльності. 

«Приємно бачити зацікавленість аграріїв у розвитку свого регіону і власного бізнесу, готовність конструктивно співпрацювати з державою та громадами. Торік в ОДА ми розглядали проблемні питання, які виникли під час поливного сезону з подачею води до водокористувачів. Щоб їх врегулювати, більш тісно почали взаємодіяти з офісом водних ресурсів і водокористувачами. Розуміємо, що затримка навіть у кілька днів може вплинути на сам результат. Тож взаємодія має бути не лише тісною, а й фактично щоденною. Важливо чітко розуміти вектор руху, щоб безпосередньо або модернізувати, або збудувати щось нове й залучати наявний потенціал потужностей, які дісталися в спадок від минулих часів», – зазначив Євген Греков.

Наголосив, що меліорація має корелювати з раціональним водовикористанням. Додав, що на виконання доручення голови облдержадміністрації Олега Синєгубова Департамент агропромислового розвитку ОДА спільно з Регіональним офісом водних ресурсів розпочнуть роботу над проєктом програми розвитку зрошення в області.

«Дуже важлива думка водокористувачів, аграріїв, які бачать перспективу ведення зрошувального землеробства. Нам цікаве ваше бачення. У ході розробки програми створимо профільну робочу групу, яка розгляне всі пропозиції до проєкту документа», – додав Євген Греков. 

«Поки що державна програма з меліорації ще не прийнята, проте ми розпочнемо розробку обласної й за потреби вноситимемо до неї корективи. Стосовно державної підтримки, в Мінагрополітики озвучили, що по меліорації вона відбуватиметься за кількома напрямами. Перший – крапельне зрошення, яке стосується садівництва та ягідництва. Другий – 25% компенсації вартості обладнання й машин вітчизняного виробництва. До слова, в області є приклади успішної роботи української техніки, яка була отримана саме таким чином», – сказав Сергій Фролов.

Ірина Таран додала, що починаючи з 2014 року спільними зусиллями із залученням коштів сільгосппідприємств, управління водного господарства й обласного екологічного фонду після 10 років консервації відновлена робота Градизької й Карпівської зрошувальних систем у Кременчуцькому районі. За останні роки спостерігається позитивна динаміка у використанні державних поливних систем, зокрема приріст площ поливу з використанням сучасної техніки збільшився з 372 до 4668 гектарів. Працюють 7 насосних станцій, полив здійснюють 46 сучасних дощувальних машин. У перспективі розглядають відновлення Бабичівської й Максимівської зрошувальних систем.

Учасники семінару оглянули потужності однієї з насосних станцій Градизької зрошувальної системи й ознайомилися з роботою дощувальної установки на одному з полів Пронозівського старостату Градизької громади.