• +380 (0532) 56-17-18
  • info@adm-pl.gov.ua
  • Пн - Чт 9:00 - 18:00, Пт 9:00 - 16:45. На час карантину: пн-чт 8:00 до 17:00, пт з 8:00 до 15:45, перерва з 12:00 до 12:45
Image

Для осіб із порушенням зору

День Героїв Небесної Сотні

День Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого, згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/69/2015).

20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинуло 48 осіб, яких разом із іншими загиблими учасниками мирних протестів назвали Героями Небесної Сотні. 

20 лютого 2014 року стало не просто датою чергової офіційної події в календарі, а своєрідною точкою неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, до старих корупційних схем, а також маркером протидії «багатовекторності», а насправді – проросійському тяжінню у зовнішньополітичному курсі. Адже за все це не просто стояли люди на Майдані, за це заплачено дуже велику ціну – людські життя. 

З метою вшанування пам’яті громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України та завдяки яким було змінено хід історії нашої держави, встановлено День Героїв Небесної Сотні. 

Пам’ять про подвиг Небесної Сотні вшановується під гаслом «Вдячні за свободу!». 

 

Свобода – фундаментальна характеристика людського існування, це можливість вільного вибору та усвідомлення власної відповідальності за цей вибір. Герої Небесної Сотні зробили свій вибір – виборювати свободу України та гідність її народу, віддавши за нього життя. Завдяки їм сьогодні Україна є вільною демократичною державою. Саме тому обов’язок кожного українця – зберегти свободу та зберегти пам’ять про тих, хто загинув заради неї. Це найкраща подяка Героям.

День Героїв Небесної Сотні покликаний увічнити велику людську, громадянську і національну відвагу та самовідданість, силу духу і стійкість громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідно вшанувати подвиг Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції Гідності за ідеали демократії, права і свободи людини, європейське майбутнє України.

Цей день має жалобний характер, оскільки пов’язаний із трагічними подіями масової загибелі громадян 18–20 лютого, але він покликаний вшановувати не смерть, а боротьбу за гідне та вільне життя, жертовність і відвагу. Загиблі учасники Революції Гідності мають стати прикладом для наслідування через свою чітку громадянську позицію та готовність її виборювати. 

Смерть Героїв Небесної Сотні змінила суспільну свідомість українців, актуалізувавши значущість таких понять, як право на самовизначення, на гідність, свободу, суверенність держави, європейський вибір.

Пам’ять про Героїв Небесної Сотні має зберігатися не тільки у щорічних пам’ятних заходах, а бути живою, спонукаючи суспільство до активних дій та усвідомлення, що майбутнє України залежить від вибору та активності кожного.

Революція Гідності – масовий громадянський протест, який тривав 94 дні – з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року, та був викликаний антиконституційними діями влади. Центром подій стали столичний майдан Незалежності та прилеглі вулиці: Хрещатик, Грушевського, Інститутська. Мирні акції почалися під євроінтеграційними гаслами, але згодом перетворилися на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму президента Віктора Януковича – проти корупції та порушень прав людини. Дії влади, спрямовані на придушення протестів силовим шляхом, призвели до ескалації конфлікту та людських жертв. Активістів, які загинули під час силових протистоянь у січні та лютому 2014 року, назвали Небесною Сотнею.

Значення Революції Гідності. Повалення режиму Януковича, який прагнув перетворити Україну на корумповану державу і повернути її до радянського минулого, дозволило відновити курс на євроінтеграцію та підписати Угоду про Асоціацію з ЄС. Україна відстояла власну незалежність і стала на демократичний шлях розвитку. Серед інших важливих результатів Революції Гідності: початок реформування різних сфер життєдіяльності країни, активізація громадянського суспільства, розвиток волонтерського руху, децентралізація, декомунізація, а також часткове оновлення української політичної еліти. 

Боротьба українців за свободу та європейське майбутнє отримала визнання та позитивні відгуки багатьох авторитетних представників міжнародної спільноти, зокрема у 2015 році Джо Байден, чинний президент США (тоді ще віце-президент), коментуючи події на київському Майдані Незалежності, сказав: «Серед вогню та льоду, снайперів на дахах, Небесна Сотня заплатила найстрашнішу ціну патріотів… Їхня кров та мужність дають українському народові другий шанс на свободу».

Небесна Сотня

Походження назви. Небесна Сотня – 107 загиблих учасників Революції Гідності, а також активісти, які загинули навесні 2014 року внаслідок діяльності проросійських бойових угруповань на сході та в центрі України.

Назва «Небесна Сотня» виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Вперше вона з’явилася під час прощання із загиблими на столичному майдані Незалежності 21–22 лютого 2014 року. 21 лютим датовані вірші поетес Людмили Максимлюк та Тетяни Домашенко, у яких використане словосполучення «Небесна Сотня». Наступного дня про Героїв Небесної Сотні вже говорили зі сцени Майдану та писали на інтернет-ресурсах. На Урядовому порталі згадка про Героїв Небесної Сотні з’явилася 28 лютого 2014 року.

Герої Небесної Сотні. Слідство у справах Майдану не завершено, а тому список загиблих Героїв Небесної Сотні може змінюватися. Наразі у переліку Героїв Небесної Сотні прізвища загиблих активістів, які отримали звання Героя України із врученням найвищої державної нагороди України, ордену «Золота Зірка», або були нагороджені орденом Героїв Небесної Сотні. Зокрема, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року звання Героя України було присвоєне 99 загиблим учасникам Революції Гідності, перелік яких надала громадська організація «Євромайдан SOS» (https://www.president.gov.ua/documents/8902014-18037). Згодом, однак, було з’ясовано, що один із нагороджених, В’ячеслав Ворона, загинув внаслідок обставин, не пов’язаних із Революцією Гідності, а тому його було виключено зі списку Героїв Небесної Сотні. Указами № 94/2015 від 20 лютого 2015 року (https://www.president.gov.ua/documents/942015-18528) та № 56/2016 від 17 лютого 2016 року (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/56/2016#Text) звання Героя України було посмертно присвоєне ще шістьом героям. Четверо з них – Юрій Дяковський, Юрій Поправка, Володимир Рибак та Дмитро Чернявський – загинули на Донеччині у березні та квітні 2014 року. 

27 листопада 2014 року білорус Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція та Давид Кіпіані були нагороджені орденом Героїв Небесної Сотні (посмертно). 

У 2017 році єдиним Героєм України – іноземцем став громадянин Білорусі Михайло Жизневський (Указ Президента № 158/2017 від 13 червня 2017 року). Щоб ушанувати іноземців, які віддали свої життя за Україну, Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення зміни до розділу V «Прикінцеві положення Закону України «Про державні нагороди України» щодо присвоєння звання Герой України», який давав змогу присвоювати звання Герой України іноземцям – лицарям ордену Героїв Небесної Сотні (13 квітня 2017 року № 2013-VIII).

До Героїв Небесної Сотні належать люди різних національностей, віросповідань, освіти, віку. Серед них громадяни України, Білорусі та Грузії. Наймолодшому з Героїв Назарію Войтовичу було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної Сотні – троє жінок: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.

Смерть першого з Героїв Небесної Сотні, Павла Мазуренка, настала 22 грудня 2013 року внаслідок тілесних ушкоджень, завданих невідомими особами, які були одягнені у форму спецпризначенців. Останній з лав Героїв, Віктор Орленко, помер 3 червня 2015 року через ускладнення внаслідок вогнепального поранення, отриманого під час штурму Майдану силовиками 18 лютого 2014 року. Поіменний список Героїв Небесної Сотні із зазначенням дати загибелі та причинами смерті у Додатку 1. 

Орден Героїв Небесної Сотні

1 липня 2014 року Верховна Рада України ухвалила Закон щодо заснування державної нагороди «Орден Героїв Небесної Сотні» (https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/Povidomlennya/95081.html.). Указом Президента України «Про орден Героїв Небесної Сотні» № 844/2014 від 3 листопада 2014 року було затверджено Статут та малюнок ордена Героїв Небесної Сотні (https://www.president.gov.ua/documents/8442014-17962). Орден має форму блакитного хреста, у центрі якого розташоване зображення небесного воїна в обладунках, з мечем та щитом. Обладунки та щит стилізовані під саморобне спорядження учасників Революції Гідності. На звороті хреста розміщено напис «Свобода та Гідність».

На сьогодні Орденом Героїв Небесної Сотні посмертно нагороджено чотирьох осіб: білоруса Михайла Жизневського, грузинів Давида Кіпіані та Зураба Хурцію, українця Тараса Більчука.

Премія Європейського товариства Куденгове-Калерґі

Подвиг Героїв Небесної Сотні було визнано в Європейському Союзі. Зокрема, 18 жовтня 2018 року Небесну Сотню символічно нагороджено Премією Європейського товариства Куденгове-Калерґі. Цією відзнакою, заснованою 1978 року, нагороджують людей, діяльність яких спрямована на підтримання миру та безпеки через об’єднання держав у Європі та установлення політичної рівноваги у світі. Свого часу премію отримали Рональд Рейган, Гельмут Коль, Ангела Меркель. 2018 року вперше в історії премію присудили не одній особі, а 107 загиблим, які під час подій Євромайдану в Києві пожертвували життям, обстоюючи громадянські свободи та європейські цінності в Україні.

Премія та два свідоцтва про нагородження – українською й німецькою мовами – вручено Національному музею Революції Гідності як установі, що зберігає пам’ять про всіх Героїв Небесної Сотні та події листопада 2013 – лютого 2014 років у цілому.

 

Image

Анонси

Увага! Триває Всеукраїнський літературний конкурс ім. Олени Теліги та Олега Ольжича «Тільки тим дана перемога, хто у болі сміятися зміг»
Стартує Всеукраїнський проєкт збору книжок «Вільні читають українською!»
1.03-1.04.2024 – Держкомтелерадіо оголошує прийом публіцистичних творів на здобуття премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності
5.03.2024 – Вінницький пресклуб запрошує журналістів і журналісток Полтавської області до участі в освітньому вебінарі на тему «Техніка перевірки фактів у боротьбі з дезінформацією для підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів»
16-24.02.2024 – Національний тиждень читання поезії 2024: «Ріки незмінно течуть додому»
22.02.2024 – Вінницький прес-клуб організовує серію вебінарів для регіональних журналістів у межах проєкту «Розбудова толерантного інформаційного простору регіональними журналістами»
02.02.2024 - показ документального фільму «І кожна річка»
УВАГА! Конкурс на здобуття Українсько-єврейської літературної Премії «Зустріч-2024»
Image
Image
Всеукраїнська програма ментального здоров'я
Image
Image
13_poltavska.png
Image

СТОРІНКА ДЕПАРТАМЕНТУ У FACEBOOK

Відео youtube Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ПОлтавської облдержадміністрації
© 2018 Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської обласної державної адміністрації. Матеріали на сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International license , якщо не вказано іншого. https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/deed.uk