У Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського провели майстер-клас «Виготовляємо пташку-мотанку до Великодня» за участі майстрині Оксани Макаренко.

Майстриня розповіла учасникам заходу, що в українській культурі «мотанки» бувають у вигляді ляльок, тварин та пташок. Назва «мотанка» походить від слова «мотати», тобто виготовляти з тканини виріб-оберіг, не використовуючи голку та ножиці.

«Мотанка» – це символ добробуту, добра й надії. Вона виконувала функцію оберегу людської долі, а долю не можна колоти й різати. Мотанки робили жінки, використовуючи місячний календар. Виготовляли ляльку за один день.

Використовували натуральні тканини й нитки. Процес намотування здійснювали тільки за годинниковою стрілкою, обов’язково супроводжуючи роботу позитивними думками.

Під час виготовлення ляльки варто обдумати її функціональне призначення і зважити на значення кольорів. На повний Місяць ляльку мотали з метою захисту; на спадний – від хвороб і невдач; у фазі росту – для досягнення гарного результату в будь-яких справах.

Як зазначила пані Оксана, виготовлена власними руками мотанка може стати корисним родинним оберегом, адже її створювали в сімейному колі з гарними помислами. Безпосередньо, «мотанка» відігравала немалу роль в ритуалах – і тоді в неї вкладали та вплітали все, що заважало людині, від чого вона хотіла позбавитись, а потім символічно спалювали її разом з усім у вогнищі або топили у воді. Таким чином людина очищувалась. Тому «мотанки» і не зберіглися, бо їх знищували.

Коли дитина хворіла, їй давали мотанку, щоб вона з нею погралась – так хвороба швидше відступала. Але лялька після лікування знищувалась разом з тією хворобою, що вийшла з дитини – так вірили наші предки.

Секрети створення оберегу передавались з покоління в покоління, від матері до дочки.

Присутні на заході своїми руками створили «пташку-мотанку», яка буде не лише прикрашати їхній Великодній стіл, а й оберігати від біди, хвороб та негараздів їхні домівки.