Наш мозок володіє дуже важливою властивістю. Він не тільки постійно отримує інформацію про навколишній світ, але і зберігає, накопичує її. Кожен день ми дізнаємося багато нового, з кожним днем збагачуються наші знання. Все, що дізнається людина, може бути надовго збережене у пам’яті.

Процес запам’ятовування, збереження й наступного відтворення того, що людина раніше пізнала, переживала чи робила, називається пам’яттю.

Значення пам’яті в житті людини надзвичайно велике. Абсолютно все, що ми знаємо, вміємо – завдяки здатності мозку запам’ятовувати й зберігати в пам’яті здобуті знання, думки, пережиті почуття. Чим більше людина знає та вміє, тобто чим більше в її пам’яті корисної інформації, тим більшу користь вона зможе принести своєму народові, своїй Батьківщині.

Є декілька видів пам’яті: образна (зорова, слухова, моторна, емоційна), словесно-логічна; за активністю виділяють мимовільну та довільну; за тривалістю зберігання – короткочасну, довгострокову, оперативну та сенсорну. Мимовільна пам’ять не потребує зусиль людини, добре запам’ятовується те, що мимоволі привертає особливий інтерес або має значення. Якщо процес запам’ятовування вимагає зусиль, у роботу включається довільна пам’ять.

Ступінь розвитку пам’яті залежить від ряду зовнішніх і внутрішніх факторів: генетичних особливостей, стану психічного і фізичного здоров’я, способу і особливостей життя; виховання й освіти.

Пам’ять, як і всі інші психічні процеси, має динамічну діяльність протягом усього життя, має вікові особливості. У дошкільному віці пам’ять має мимовільний характер. До 5-7-річного віку діти не ставлять перед собою завдання спеціально запам’ятати певний матеріал, щоб при потребі його відтворити. Діти молодшого і середнього дошкільного віку мимовільно накопичують значний досвід: тілесний, емоційний, соціальний, побутовий тощо. У дітей шкільного віку особливо яскраво проявляється вплив інтересу на продуктивність запам’ятовування. Відомо, що багато хто зі школярів неоднаково запам’ятовує і засвоює різні навчальні предмети. Пояснюються ці факти не різною пам’яттю учня, а різним ступенем зацікавленості до вивчення предметів. Педагогічна практика демонструє, що коли вчитель виховує в дітей інтерес до так званих «нелюбимих» предметів, запам’ятовування та засвоєння цих предметів учнями різко поліпшується.

Протягом продуктивного віку, який охоплює студентські роки, зрілий вік функція пам’яті найбільш продуктивна, мозкова діяльність у цей час найбільш затребувана.

Але після 60 років, тим більше при наявності факторів ризику: стрес, депресія, перевтома, проблеми із судинами, перенесений інсульт, зайва вага, порушення обміну речовин, малорухливий спосіб життя, починається процес старіння та погіршення пам’яті.

Чисельні дослідження показали, що можливо допомогти запобігти зниженню функціонування пам’яті та зменшити ризик деменції за допомогою деяких основних здорових звичок: залишатися фізично активним, достатньо спати, не палити, зберігати активні соціальні зв’язки, не дозволяти зайвого вживання алкоголю, дотримуватися збалансованого здорового харчування.

Існують різні стратегії, які ми можемо використати для підтримки активної пам’яті. Ось декілька з них. Варто спробувати!

1. Продовжувати вчитися. Науковці вважають, що здобування освіти протягом життя може допомогти зберегти хорошу пам’ять. Вважається, якщо кидати виклики своєму мозку розумовими вправами, то вони активізують процеси, що допомагають підтримувати окремі клітини мозку та стимулюють зв’язки між ними. Не обов’язково вступати на фізико- математичний факультет університету! Заняття власним хобі, освоєння нової навички, в’язання чи приготування нових страв, читання художніх творів ‒ це додаткові способи зберегти розум ясним.

2. Повторюйте те, що ви хочете знати. Коли ви хочете запам’ятати та згадати щось, що ви почули, читали чи думали, повторіть це вголос або запишіть. Таким чином, ви зміцнюєте пам’ять та закріплюєте набуту інформацію. Наприклад, якщо вам щойно сказали чиєсь ім’я, використовуйте його, коли ви розмовляєте з людиною.

3. Будьте фізично активні. Фізичне та психічне здоров’я залежать одне від одного значно більше, чим це може здатися на перший погляд. Регулярні фізичні вправи покращують кровообіг, знижують ризик появи гіпертонії, інсульту, покращують функцію легень.

4. Правильно та збалансовано харчуйтеся, не їжте шкідливих жирів. Холестерин, що накопичується в судинах, призводить по погіршення мозкового кровообігу.

5. Не обмежуйте спілкування та вірте у свої можливості. Обмін корисною інформацією між людьми – це елемент набуття знань, формування певного досвіду, а як наслідок і збереження активності організму в цілому і пам’яті, зокрема.

Якщо слідувати порадам і рекомендаціям фахівців, знати особливості пам’яті, то можливо її всебічно розвивати. Розвинена пам’ять цінується і допомагає досягти високого становища в суспільстві. Це також важливо для успішної трудової діяльності в усіх сферах. Але і не менш важливо у похилому віці для можливості забезпечити самообслуговування, не залежати від дітей чи інших осіб, самостійно вирішувати побутові питання, залишатися активним і продуктивним, не дивлячись на вік.

Катерина Гринь,

лікар-психіатр вищої категорії,

кандидат медичних наук, доцент закладу вищої освіти

Полтавський державний медичний університет