Щороку  21 листопада  в Україні відзначається День Гідності та Свободи – державне свято  на честь початку двох революцій: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

Свято встановлено Указом Президента України  від 13 листопада 2014 року № 872/2014 «Про День Гідності та Свободи» з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року - лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.

Відновити в пам’яті історичні події буремної осені 2013 року в Україні та області допомагають газетні матеріали, що зберігаються в Державному архіві Полтавської області.

Зокрема, досить детально  події листопада 2013 року виклала газета «Коло». Так, у номері газети за 28 листопада – 4 грудня 2013 р.  новинам з Майдану присвячено кілька сторінок. У матеріалі «Як ми до Європи наближалися» зазначено, що «21 листопада Кабінет Міністрів України прийняв рішення про призупинення  підготовки до укладання Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС. Епохальне рішення, мабуть, не залишило байдужим жодного українця». Фактично, 21 листопада стало початком нової хвилі революційних подій в Україні, якій випало перерости в масштабну збройну боротьбу  за свободу і суверенітет української держави, за право її існування.

Низка світлин з Майдану, оприлюднених на шпальтах газети,  засвідчує масштаби та високий представницький характер початку протестних заходів у столиці України:

 («Коло», № 49, 5-11 грудня 2013 р., стор. 1, 2)

Газета «Зоря Полтавщини» від 26 листопада 2013 р. повідомляє: «У Києві продовжується протестна акція проти рішення Кабміну згорнути підготовку до підписання Угоди про асоціацію між Україною  та ЄС. Після виступів лідерів опозиції, журналістів та громадських діячів на Європейській площі акцію було оголошено безстроковою аж до  результатів  Вільнюського саміту.  Як повідомляють інформагентства, під час акцій колона протестувальників на чолі з лідерами опозиції здійснила марш до Кабміну, Адміністрації Президента та Верховної Ради України. Біля Кабміну проти пікетувальників було застосовано сльозогінний газ, а невідомі провокатори кидали у натовп димові шашки».

У цьому ж номері «Зорі Полтавщини» повідомляється про розгортання протестного руху на підтримку Євромайдану на Полтавщині: «Відбулася акція на підтримку євроінтеграційного вибору нашої держави на Театральній площі у Полтаві. Мітингувальники висловлювали свої аргументи щодо підписання Угоди про Асоціацію між Україною і ЄС. Вони розгорнули державні прапори України, а також Євросоюзу. Звучали заклики щодо участі в мітингах протесту в Києві.  Свій Євромайдан провели й у Кременчуці. Активісти опозиційних партій і рухів, мешканці міста зібралися біля пам'ятника Жертвам сталінських репресій. Учасники мітингу заявили про підтримку таких акцій у столиці та інших містах України».

Про Народне віче у Києві, яке відбулося на Майдані незалежності 24 листопада 2013 року, інформує газета «Полтавська думка» від 28 листопада 2013 року. У матеріалі «100-тисячний  Євромайдан у Києві ухвалив резолюцію: Януковича і уряд у відставку, повна мобілізація для протестів» повідомляється, що у резолюції Народного віче наголошено: «У разі неспроможності Верховної Ради ухвалити необхідні закони, відмови парламентської більшості голосувати за них, домагатися розпуску парламенту та проведення позачергових виборів народних депутатів». Також Євромайдан вимагає від В.Януковича негайно скасувати  рішення уряду Азарова про відмову від Євросоюзу, припинити політичні репресії, звільнити Юлію Тимошенко, відновити курс на європейську інтеграцію та підписати угоду про асоціацію на саміті у Вільнюсі 29 листопада 2013 року».

Також газети того періоду повідомляють про інші заходи, які здійснювалися на Полтавщині з ініціативи громадськості на підтримку євроінтеграції України. Так, газета «Коло» поінформувала читачів про підняття в двох містах області прапорів Євросоюзу:

 («Коло», № 49, 5-11 грудня 2013 р., стор. 8)

 Детальну хронологію початку силового протистояння на Майдані подано  у номері газети «Коло» за 5-11 грудня 2013 року у розлогому матеріалі «Події на Євромайдані: полтавська версія»: «Другий тиждень Україна у «євролихоманці». Попри те, що події відбуваються в Києві, за сотні кілометрів від нашої області, полтавці беруть у них активну участь. Точну кількість жителів нашої області, які поїхали до Києва підтримати європейський вибір, визначити неможливо. Але «Коло» вислухало їхні історії».

Газета інформує про початок застосування сили правоохоронцями проти мирних демонстрантів: «30 листопада. Близько півночі з 29 на 30 листопада починається бійка між мітингувальниками, «Беркутом» і «тітушками». Спецзагін застосовує сльозогінний газ та кийки, від яких страждають й іноземні журналісти, зокрема фотокореспондент Reuters Глеб Гаранич. Після завершення сутички до 2-ї години ночі на Євромайдані залишається дві сотні активістів. О 4-й ранку «Беркут» б’є людей і розганяє майдан. 33 активісти затримані. Тих, хто тікав, виловлювали на вулицях і продовжували бити. Постраждалі учасники Євромайдану ховаються у Михайлівському соборі. Офіційною причиною розгону Євромайдану потім назвуть необхіднсть встановлення новорічної ялинки та ковзанки».

Про розвиток революційних подій в Києві та області коротко інформувала «Зоря Полтавщини» 3 грудня 2013 року у матеріалі «Акції протесту пройшли в багатьох містах України»: «1 ГРУДНЯ Хрещатик і Майдан Незалежності були заповнені людьми. Колона мітингувальників розділилася на дві частини: одна залишалася на Майдані, друга пішла на Європейську площу. Люди знесли загороджувальні щити на Майдані. Працівники міліції не втручалися в дії мітингувальників. На народному віче лідери опозиції заявили про початок загальнонаціонального страйку. Між активістами, як намагалися на тракторі прорвати кордони "беркутівців" біля Адміністрації Президента, і тими мітингувальниками, які хотіли їх зупинити, виникла бійка. Агресивно налаштовані молоді люди із закритими обличчями кидали у "беркутівців" петардами, димовими шашками, бруківкою. Протистояння тривало кілька годин, правоохоронці затримали учасників безладів. Демонстранти у Києві намагалися перекрити бульвар Шевченка та повалити пам‘ятник Леніну. …

Акції протесту проти суботнього силового розгону демонстрантів на столичному Майдані Незалежності проходили у неділю в багатьох містах України. Зокрема, у Полтаві поблизу адміністративного будинку на вулиці Жовтневій, 45, мітингувальники засудили дії спецпідрозділів проти мирних маніфестантів. Звучали заклики приєднатися до загальноукраїнського страйку, мобілізуватися для захисту народних зібрань. Учасники акції також провели зібрання поблизу приміщення УМВС України в Полтавській області. Правоохоронці не перешкоджали маніфестантам. У Кременчуці, біля пам’ятника Жертвам сталінських репресій, учасники мітингу засудили кровопролиття, спричинене спецпідрозділами на столичному Євромайдані, оголосили про безстрокову акцію протесту».

Газета «Коло» також присвятила низку матеріалів про події на полтавському Євромайдані після силового розгону демонстрантів у Києві. Зокрема, 1 грудня ситуація була такою:

  («Коло», № 49, 5-11 грудня 2013 р., стор. 11)

 Протестні рухи були підтримані і в районах Полтавщини. Так, про події в Новосанжарському районі того часу пише газета «Полтавська думка»:

  («Полтавська думка», № 49, 5 грудня 2013 р., стор. 15)

 Розгортання протестного руху та безпорадність центральної влади  змусило органи влади на місцях всерйоз підійти до оцінки ситуації. У Полтаві це питання стало головним на позачерговій сесії обласної ради. Зокрема, газета «Коло» подала таку інформацію:

  («Коло», № 49, 5-11 грудня 2013 р., стор. 8)

 Втім, попри намагання влади втихомирити громадськість, протести не припинялися. Тому в ніч з 10 на 11 грудня 2013 року було вчинено спробу розігнати столичний майдан силою. Ось що про це пише газета «Коло» у номері за 11-15 грудня 2013 року: «У ніч з 10 на 11 грудня сотні бійців «Беркута» та внутрішніх військ почали «зачищувати» територію майдану Незалежності. 11 грудня вночі кілька тисяч силовиків оточили Євромайдан і почали штурм барикад, встановлених навколо наметів. Міліція назвала штурм майдану «заходами з благоустрою території», які проводилися вночі для зручності громадян.  Усі вулиці були заблоковані, барикади, які побудували майданівці, розпилювали бензопилами. А людей намагалися відтіснити. Та спротив, який зустріли силовики, не дозволив їм повністю розігнати Євромайдан. Уже зранку фото заворушень облетіли весь світ. Українці захищали барикади та територію головної площі, як на війні. Цієї ночі постраждало близько 30 людей. Як повідомляють всеукраїнські ЗМІ, протестувальників затягували у машини і били кийками.

 У соцмережах майданівці, тільки-но зрозуміли, що назріває заворушення,

почали гукати всіх на допомогу. 3 1-ї до 5-ї ранку на майдан приїхали до 25 тисяч людей, які допомагали протистояти силовикам. Під час нічного розгону майдану кияни пішки йшли через усе місто, аби підтримати мітингувальників».

 Спроба силового припинення громадянського протесту на Євромайдані викликала потужний резонанс серед країн світу. Про підтримку Євромайдану з боку громадян країн розвиненої демократії пише газета «Коло» у номері від 12-18 грудня 2013 року:

 («Коло», № 50, 12-18 грудня 2013 р., стор. 3)

 Таким був початок подій, яким судилося стати історичними та доленосними для України. Їх осмислення  сьогодні, в умовах вже відкритої збройної агресії росії проти України, дозволяє кожному українцю по особливому сприймати значення слів «незалежність», «свобода», «державний суверенітет». І воля до перемоги у досягненні цих ідеалів, яку виявили Герої Небесної Сотні, учасники АТО та ООС, а сьогодні виявляють воїни Збройних Сил України і всі захисники української держави, вселяє у нас впевненість у перемозі.

 

 

 

Юрій Варченко, старший науковий співробітник Державного архіву Полтавської області